Не за наследством я пришла к Тебе,
Отец Небесный,нищая, больная.
Нет света без Тебя в моей судьбе.
Увы и ах, я выхода не знаю.
Я, знаешь ли, хотела попросить
Себе местечко. Пусть и у порога…
Я не пришла на время, погостить.
Да разве человек обманет Бога?
Прапрадед мой был добрый человек.
Его, как мне сказали, звали Ноем.
Но сколько в мире пересохло рек
С тех пор, как увенчался он покоем!
Успешным был мой прадед Иафет.
Земель и стад имел старик немало.
Объехал он почти весь белый свет-
Границ в то время просто не бывало
Его богатства след давно простыл.
Наследство никакое здесь не светит.
Касательно же ценностей святых-
На них не падки почему-то дети.
Отца и деда плохо помню я –
У нас не совпадали интересы.
Хорошая была у нас семья.
Поэтому, быть может, ныне здесь я.
Ох, что я говорю и почему?
Ведь точно знаю – всё Тебе известно.
Не спрячешь ведь лохмотья и суму.
История моя не интересна.
Всё, всё не так - не я пришла к Тебе,
А Ты, мой Искупитель- Бог Всесильный
Возник в моей потерянной судьбе
Святой, Премудрый и Любвеобильный.
Не я искала –Ты меня нашел.
Зачем- не знаю, но не верю в случай.
Я- пыль, я-прах,я- абсолютный ноль,
Но Ты Своей десницею могучей
Меня коснулся, и зажегся свет
В душе моей, и зазвучала песня.
Светлей минуты не было и нет.
Меня Ты принял безо всяких \"если\".
За что мне, Боже мой, такая честь?
Любовь Твоя воистину святая.
Мое наследство – это Ты и есть.
И больше ни о чем я не мечтаю.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
